РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 28/09 Делегація ДДС взяла участь у богословському форумі УГКЦ
- 26/09 Пастирська практика семінаристів шостого курсу в капеланському служінні
- 24/09 Вийшла книга викладача ДДС про Христове славне Зновупришестя
- 18/09 Нижчі свячення братів шостого курсу
- 18/09 Пастирське служіння братів шостого курсу у сучасному медіапросторі єпархії
Найпопулярніше
- Олег ГРИНЬКІВ, «Ідея християнсько-національного виховання у творчості Григорія Ващенка» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Олег Кекош)
- Дмитро ВИТІВСЬКИЙ, «Тринітарна антропологія» французького богослова Олів’є Клемана» (науковий керівник - о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент – о. ліц. Володимир Тухлян)
Індикт |
![]() |
![]() |
![]() |
п. Ендрю Квінлан, викладач ДДС Час є дуже таємничою річчю. Ми говоримо про нього в той самий спосіб, що й про ріку. Час пливе. Майбутнє стає теперішнім, а теперішнє миттєво стає минулим. Ми не можемо зупинити потік часу, і, як воду ріки, ми не можемо розділити час на частини. Проте всі людські спільноти повинні мати якийсь спосіб для вимірювання часу – систему вимірювання, з якою погодяться усі члени спільноти. У західному індустріальному суспільстві спосіб вимірювання часу став настільки точним, що ми маємо «високосні секунди» – офіційно 31 грудня 2016 року буде додана ще одна секунда до часу. В минулому вимірювання часу не було настільки точним. Це було важливим для планування робочого дня, щоб знати, скільки годин сонячного світла припадає на день, – так дні, як правило, вимірювалися від моменту, коли зійшло сонце. Люди вели мову про 3-тю, 6-ту та 9-ту годину після сходу сонця. Ночі вимірювалися тим, скільки разів була зміненою військова сторожа на міському мурі. Для більших одиниць часу дуже важливою річчю було знати, коли сіяти зернові культури, коли збирати їх та переконатися, що є достатньо їжі для зими. Навіть дуже складні держави, такі як Древня Римська та Візантійська імперії, організовували свої календарі навколо сільськогосподарського року. У Візантійській імперії рік був періодом з 12-ти місяців з моменту закінчення збору врожаю до закінчення наступного. Таким чином держава знала, скільки кожен працював та скільки податків вимагати від своїх громадян. Це оподаткування мало місце на початку вересня і це є відправною точкою для нашого «церковного» року. Коли ми поглянемо на Старий завіт, то знайдемо, що євреї починали новий рік з Пасхи. Коли Бог наказав Мойсеєві та Аронові святкувати першу Пасху, Він сказав: «Місяць цей нехай буде вам початком місяців, перший нехай буде він вам між місяцями року» (Вих 12, 2). Однак євреї час від часу вважали, що рік починається не з весни, але з осені. У книзі Виходу також читаємо: «Ти пильнуватимеш також свята жнив, перших плодів праці твоєї, того, що ти сієш у полі; і свята збору під кінець року, коли збиратимеш з поля працю твою» (Вих 23,16). Ендрю КВІНЛАН. Індикт//СЛОВО № 3 (67) 2016
|