... Правда може бути тільки одна
header-dds1
header-dds2
header-dds3
Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Перекласти на...

АРХІВ СТАТЕЙ

< липня 2020 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
    2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    

Наші відвідувачі

 Погода в Україні
 
Правда може бути тільки одна PDF Друкувати Електронна адреса

Ігор Бриндак, викладач ДДС

altУ світовому кінематографі є немало фільмів, сюжет яких побудований довкола такої ситуації, в якій головний герой потрапляє у повну безвихідь. Здається, що все проти нього, і порятунку очікувати нізвідки. Про одну з таких стрічок і піде мова у цій публікації, а конкретніше – про міні-серіал австралійського режисера Кена Камерона «Бангкок Хілтон» із Ніколь Кідман у головній ролі.

Події відбуваються у середині 1980-х років. Головною героїнею є молода австралійська дівчина Кетрін Стентон, а її роль якраз і зіграла Ніколь Кідман. Коли героїні виповнюється 20 років, помирає її мати. Із щоденника покійної Кетрін дізнається, що батько, Гарольд Стентон, якого вона вважала давно померлим, насправді живий. Просто сталося так, що у роки Другої світової війни Стентон був офіцером британської армії, і одного разу з його вини загинуло 8 британських вояків. Коли ця справа відкрилася, родина Фолкнерів, з яких походила мати Кетрін, не захотіла, щоб хтось з її членів поєднував своє життя із чоловіком, минуле якого заплямоване кров’ю. Тому матері Кетрін не дозволили вийти заміж за Стентона не зважаючи на вагітність. А Кетрін з дитинства говорили, що її батько помер.

Тепер, дізнавшись правду, дівчина вирішує у будь-який спосіб знайти свого батька. Спочатку вона вирушає у Лондон, де знаходить родинне помешкання Стентонів, і дізнається, що після війни Гарольд Стентон із своєю родиною не контактував. Остання інформація, яка про нього збереглася, надійшла із столиці Таїланду Бангкоку. Кетрін вирішує відвідати Бангкок, але до рейсу їй потрібно кілька днів почекати. А за той час вона випадково знайомиться з молодим чоловіком, на ім’я Аркі Роган, який представляється журналістом. Вишукані манери цього хлопця дуже швидко підкорюють дівчину і вона погоджується на пропозицію Аркі перед від’їздом у Бангкок провести короткочасний відпочинок у Гоа (Індія). Після Гоа Кетрін та Аркі таки прибувають у Бангкок. Гарольда Стентона вони там так і не знайшли, тому зібралися відлітати в Австралію. Але в аеропорту Кетрін затримує поліція і вона дізнається, у яку жахливу халепу втрапила. Той, хто видавав себе за Аркі Рогана, насправді був наркокур’єром, а супутниця йому була потрібна заради контрабанди наркотиків. Коли вони обоє перебували у готелі в Гоа, Аркі підкинув пакети з героїном у валізу Кетрін. Їх і виявили на митниці в Бангкоку. А далі Роган спокійно полетів до Австралії, а Кетрін потрапила у жахливу таїландську в’язницю Бангкок Хілтон. По законах Таїланду транспортування наркотиків карається смертю. І далі майже до кінця фільму глядач буде жити одним питанням: стратять, чи ні?

Фільм «Бангкок Хілтон» має ряд моментів, які будуть повчальними для сучасної молоді, та й не тільки молоді. Зокрема завдяки йому можна зрозуміти відому народну мудрість: не все золото, що блищить. Це, зокрема, стосується Аркі Рогана. Адже він показний юнак, про якого дівчина може тільки мріяти. Майже принц на білому коні із казки, і ніхто б не подумав, що цей чоловік здатен на нечувану підлість. Хоча був один момент, який мав би Кетрін насторожити. При першій їхній зустрічі вона помітила сліди від уколів на руках Аркі. Той заявив, що хворіє на діабет. Але пізніше, коли вони сиділи за кавою, то видно було, що її супутник брав собі до кави солодке тістечко. На жаль Кетрін не звернула на це увагу. Враховуючи, що в наш час багато молодих людей їде за кордон на навчання чи заробітки, цей фільм буде повчальним і для них, адже якраз дівчата-заробітчанки чи студентки найчастіше стають жертвами подібних зловмисників.

Однак слід пам’ятати, що підступними можуть бути не тільки окремі особи, але й окремі ідеології, які вони сповідують: фашизм, нацизм, комунізм, гендер, ідеологія «русскава міра» і т.д. Ці люди можуть видавати себе за захисників бідних, захисників їх національних інтересів, демократії, свободи, рівності, братерства. Мільйони людей, не з’ясувавши всіх моментів відповідних ідеологій, легко піддаються їхньому впливу, що пізніше тягне за собою великі трагедії. Тому остерігаймося Роганів не тільки на летовищах, але й в науці, освіті, економіці, культурі, ЗМІ.

За свою легковажність людина часто платить дорогу ціну. Найперше це показано на прикладі Гарольда Стентона. Бо, власне, його необдумана поведінка спричинила народження позашлюбної дитини, що призвело до великих терпінь спочатку матері Кетрін, а пізніше – і її самої. Далі у фільмі показано, як Стентон дізнавшись, що сталося з його дочкою, їдучи відвідати її у в’язницю пригадує окремі моменти зі свого життя, зокрема й ті, що мали місце в часи війни, і осмислює трагедію Кетрін як покуту за свої гріхи. З іншого боку і сама Кетрін допустилася легковажності, яка їй пізніше дорого коштуватиме. Те, що вона погодилася полетіти разом з Роганом в Гоа, ще нічого. Але поселятися з ним в одному номері готелю аж ніяк не треба було (крім всього іншого, саме в готелі Аркі підкинув у валізу Кетрін героїн). Такі моменти навчають, що не слід ігнорувати вчення Церкви про чистоту. Дехто у наш час може вважати його застарілим, проте воно рятує від багатьох помилок. І це ми можемо зауважити у фільмі Кена Камерона.

Однак основна ідея фільму не моралізаторство, а висвітлення сили духа героїв. Так, у свій час Гарольд і Кетрін робили помилки, але у важкій ситуації опам’яталися і знайшли в собі мужність для боротьби. Напевно, всі читали такі відомі Євангельські слова: «Правда вас зробить вільними» (Йо 8,22). Вони також дуже влучно підходять до нашого фільму. Кетрін, як ми знаємо, опинилася у безвихідній ситуації. Всі докази були проти неї. Більше того, виявилося, що правоохоронна система Таїланду досить корумпована і там поширені великі расові упередження стосовно білих. Все це зводило шанси на порятунок героїні до нуля. І як єдиний вихід, що пропонували Кетрін слідчі, слід було зізнатися у зберіганні наркотиків. По таїландських законах саме зберігання наркотичних речовин без мети перевезення за кордон не каралося смертною карою. Варто додати, що підписати протокол із зізнанням у зберіганні наркотиків радили на початку також і її адвокат та навіть батько. Вони в цьому бачили єдиний шанс врятувати життя Кетрін. Але дівчина відмовилася сказавши, що не буде підписувати те, що є неправдою. І після того сказала: «Правда може бути тільки одна. Істиною не можна маніпулювати, як річчю». Хоча у стрічці ці слова сказані до адвоката і її батька, але промовлені так, начебто були звернені до глядачів і фактично вони стосуються й нас. Сьогодні люди схильні говорити інакше: у кожного своя правда. Але якщо виходити з такої логіки, то тоді і в Аркі Рогана є своя правда. Але чи хотіли б ми з такою «правдою» зустрітись? І ще один момент, коли одна із співкамерниць Кетрін просить пообіцяти, що після її смерті Кетрін буде робити деякі речі, що були, скажемо так, вельми сумнівними, то остання говорить, що такої обіцянки не дасть. Навіть коли співкамерниця каже: «Ти хоч пообіцяй», Кетрін все одно відповідає: «Ні», і пояснює, що вона не буде давати порожніх обіцянок. Отже не зважаючи на деякі свої помилки, мужня дівчина знала одне: правда не зрадить. І це, власне, допомогло їй у боротьбі за життя і свободу.

Смілива позиція Кетрін вплинула і на її батька та адвоката Річарда. Перший повністю відмовився від вживання алкоголю, яким до арешту своєї доньки відверто зловживав. А другий цілковито змінив свої погляди на життєві вартості. Вся справа в тому, що адвокат Річард, що захищав Кетрін, працював у одній міжнародній фірмі. І йому радили не займатися справою Кетрін, бо якщо дізнаються, що адвокат престижної фірми захищає особу, звинувачену в контрабанді наркотиків, це може вдарити по іміджу фірми і негативно відбитися на його кар’єрі. Але він все-таки на цю пропозицію не пристав. Правда, згодом показано, що в якийсь момент Річард думав припинити боротьбу за Кетрін, вважаючи цю справу безнадійною. Він змінив своє рішення після того, як Гарольд Стентон розповів йому свою історію, зокрема те, як у роки війни з його вини загинуло вісім бійців, і тоді Річард знову повернувся до боротьби за порятунок невинно затриманої. Тобто ми бачимо, як у фільмі «Бангкок Хілтон» заторкується проблема відповідальності за людське життя. І не людства загалом, а життя однієї окремо взятої людини! Це надзвичайно актуально для нашого часу і нашої країни у справі українських політв’язнів у Росії. Та дилема вибору, яку мав Річард, може легко постати перед будь-ким із нас… Ті з читачів, які не бачили фільму «Бангкок Хілтон», найімовірніше захочуть почути відповідь на запитання: яким же все-таки був кінець? Автор цих рядків відповіді не дає умисно, бо, як ви, напевне, зрозуміли, стрічка вартує того, щоб її переглянути.

Ігор БРИНДАК, Правда може бути тільки одна // СЛОВО №4 (76)